Ризик розвитку рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років на тлі підтвердженої маніфестної вірусної інфекції
pdf

Ключові слова

ішемічний інсульт, герпесвіруси, вірус грипу, ризик розвитку рецидиву, повторний інсульт, ТКІМ.

Як цитувати

Turchina , N., & Cherenko , T. (2021). Ризик розвитку рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років на тлі підтвердженої маніфестної вірусної інфекції. Журнал Неврології ім. Б.М. Маньковського, 9(4), 5-11. вилучено із https://neuroscience.com.ua/index.php/journal/article/view/383

Анотація

Повторний інсульт викликає важчу інвалідизацію та вищу смертність, ніж перший, що зумовлює продовження пошуку й поліпшення вторинної профілактики. Перенесена інфекція є тимчасовим незалежним тригером ішемічного інсульту (ІІ) та потребує оцінки як фактор ризику (ФР) розвитку рецидиву. Мета роботи — оцінити ризик впливу маніфестної вірусної інфекції на розвиток повторного інсульту протягом трьох років та визначити його незалежні предиктори. Матеріали та методи. За 5 років, у період від 2015 по 2020 рік, у неврологічному та відділенні ЦВП Олександрівської клінічної лікарні м. Києва обстежено 70 хворих на ІІ з маніфестацією вірусної інфекції протягом 2 тижнів до госпіталізації з її підтвердженням за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), які становили основну групу (ОГ) та за тяжкістю інсульту, середнім віком, гендерними показниками збігалися із групою порівняння (ГП), яку становили 220 хворих без ознак вірусної маніфестації за 2 тижні до інсульту. Тяжкість неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою оцінки тяжкості інсульту Національного інституту здоров’я NIHSS(National Institute of Health Stroke Scale). Визначали патогенетичний підтип інсульту, користуючись TOAST-критеріями [2]. Результати. Кумулятивна частота рецидиву інсульту протягом трьох років була більшою у хворих ОГ: 17,4% (безрецидивне виживання, 82,6±4,58%) відносно ГП — 12,1% (безрецидивне виживання, 87,9±2,2%), р=0,240. У разі наявності в крові щонайменше двох типів вірусів, частота рецидиву зростала до 22,8% (імовірність безрецидивного виживання, 77,2±6,05%), у ГП — 12,1% (імовірність безрецидивного виживання, 87,9±2,2%), р=0,0470. За наявності HSV1 ризик розвитку рецидиву інсульту в ОГ відносно ГП підвищувався у 2,16 раза: ВР=2,16; 95% ДІ: 1,15-4,04 (р=0,0154); HSV2 — в 1,69 раза: ВР=1,69; 95% ДІ: 0,76-3,77 (р=0,1983); HНV6 — у 2,49 раза: ВР=2,49; 95% ДІ: 1,05-4,56 (р=0,0356); CMV — у 2,82 раза: ВР=2,82; 95% ДІ: 1,34-5,95 (р=0,0065); EBV — у 2,67 раза: ВР=2,67; 95% ДІ: 1,26-5,68 (р=0,0106); вірусу грипу (VFlu) — у 2,64 раза: ВР=2,64; 95% ДІ: 1,17-5,95 (р=0,0188). Незалежними прогностичними чинниками ризику розвитку рецидиву інсульту протягом трьох років у хворих із вірусною маніфестацією виявились HSV1 (В-коефіцієнт = 4,52), CMV (В-коефіцієнт = 3,63), VFlu (В-коефіцієнт = 4,11) та товщина комплексу інтима-медіа (ТКІМ) (В-коефіцієнт = 10,77), константа –20,57. Була створена математична модель із використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії. Прогностична цінність моделі висока з площею фігури під кривою ROC=0,971, 95% ДІ: 0,900-0,966, із чутливістю моделі 100,0%, 95% ДІ: 71,5-100,0% та специфічністю 83,1% (95% ДІ: 71,0-91,6%). Висновки. Ризик розвитку рецидиву інсульту з вірусною маніфестацією за наявності герпесвірусів та вірусу грипу достовірно підвищувався протягом трьох років в 1,89 раза та становив 22,8% відносно ГП 12,1%. Незалежними прогностичними чинниками ризику розвитку рецидиву інсуль- ту протягом трьох років у хворих із вірусною маніфестацією згідно з розробленою математичною моделлю з використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії була наявність у хворого ДНК HSV1, CMV, РНК VFlu та ТКІМ.

pdf

Посилання

1. World Health Organization. URL: who.int>gho/publications/world_health., 2017/en/ 1 (дата обращения 1.04.2020).
2. Rutten-Jacobs LC, Maaijwee NA, Arntz RM, Schoonderwaldt HC, Dorresteijn LD, van der Vlugt MJ, van Dijk EJ, de Leeuw FE. Long-term risk of recurrent vascular
events after young stroke: the FUTURE study. Ann Neurol. 2013;74:592-601. doi: 10.1002/ana.23953.
3. Hindfelt B, Nilsson O. Brain infarction in young adults (with particular reference to pathogenesis). Acta Neurologica Scandinavica. 1977;55:145-57. [PubMed: 842286].
4. Karenberg A, Hort I. Medieval descriptions and doctrines of stroke: preliminary analysis of select sources. Part I: The struggle for terms and theories — late antiquity and early Middle Ages. J Hist Neurosci. 1998;7:162-73. [PubMed: 11623840].
5. Marie P. Hémiplégie cérébrale infantile et maladies infectieuses. Prog Med. Paris; 1885;13:167-9].
6. Ophüls W. Arteriosclerosis and cardiovascular disease: their relation to infectious diseases. JAMA. 1921;76:700-1].
7. Fabricant CG, Fabricant J, Litrenta MM, Minick CR. Virus-induced atherosclerosis. J Exp Med. 1978;148:335-40. [PubMed: 209124].
8. Попова ТЕ, Шнайдер НА, Петрова ММ и др. Герпесвирус ассоциированные поражения центральной и периферической нервной системы: два клинических случая. Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2015;7(2):28-34.
9. Улицкий ЛА, Чухловина МЛ. Диагностика нервных болезней: Руководство для врачей. СПб: Питер, 2001.
10. Merkler AE, Parikh NS, Mir S, Gupta A, Kamel H, Lin E, Lantos J, Schenck EJ, Goyal P, Bruce SS, et al. Risk of Ischemic Stroke in Patients With Coronavirus Disease
2019 (COVID‑19) vs Patients With Influenza. JAMA Neurol. 2020: e202730.
11. Camerlingo M, Casto L, Censori B, et al. Recurrence after first cerebral infarction in young adults. Acta Neurol Scand. 2000;102(2):87-93.
12. Nedeltchev K, der Maur TA, Georgiadis D, et al. Ischaemic stroke in young adults: predictors of outcome and recurrence. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2005;76(2):191-195.
13. Putaala J, Haapaniemi E, Metso AJ, et al. Recurrent ischemic events in young adults after first-ever ischemic stroke. Ann Neurol. 2010;68(5):661-671.
14. Hillen T, Coshall C, Tilling K, Rudd AG, McGovern R, Wolfe CD; South London Stroke Register. Cause of stroke recurrence is multifactorial: patterns, risk factors,
and outcomes of stroke recurrence in the South London Stroke Register Stroke. 2003 Jun;34(6):1457-63. doi: 10.1161/01.STR.0000072985.24967.7F.
15. Clery A, Bhalla A, Bisquera A, Skolarus LE, Marshall I, McKevitt C, Rudd A, Sackley C, Martin FC, Manthorpe J, Wolfe C, Wang Y. Long-Term Trends in Stroke
Survivors Discharged to Care Homes: The South London Stroke Register Stroke. 2020 Jan;51(1):179-185. doi: 10.1161/STROKEAHA.119.026618.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.